Освещена закономерность генетической связи аномально высоких пластовых давлений со складкообразовательными процессами в осадочном чехле земной коры в количественных характеристиках на примере исследованных нефтегазоносных регионов Прикарпатского прогиба и Скибовой зоны Карпат, Днепровско-Донецкой впадины, Скифской плиты и Индольского прогиба (Украина), а также Предгорных прогибов Восточных и Южных Карпат (Румыния), Предкавказья (Россия), Прикаспийской и Западно-Туркменской впадин (Казахстан, Туркменистан), алжирской части Арабо-Африканской платформы, отдельных месторождений Предпиренейского прогиба (Франция) и других районов. Проанализированы графические и аналитические зависимости коэффициентов аномальности начальных давлений в природных резервуарах от коэффициентов интенсивности складчатых структур. Предложена методика прогнозирования величин пластовых давлений на заданных глубинах до начала глубокого поисково-разведочного бурения скважин. Внимание уделено природе аномально низких пластовых давлений.

Запропоновано українсько-французький (12 000 слів) і французько-український (8 000 слів) словник геологічних, геофізичних і нафтогазових термінів, у якому французьку лексику подано за напрямами: загальна та нафтова геологія, польова та нафтогазопромислова геофізика, буріння розвідувальних і нафтогазовидобувних свердловин, розробка родовищ нафти та газу, нафтове обладнання.

Предложен украинско-французский (12 000 слов) и французско-украинский (8 000 слов) словарь геологических, геофизических и нефтегазовых терминов, в котором французская лексика подана по направлениям: общая и нефтяная геология, полевая и нефтегазопромышленная геофизика, бурение разведывательных нефтегазодобывающих скважин, разработка месторождений нефти и газа, нефтяное оборудование.

Сегодня возникает острая проблема детального изучения карбонатного типа коллектора, который характеризуется сложным строением внутреннего парового пространства, сложным минералогическим составом и хорошими фильтрационно-емкостными свойствами. Детально изучены геологическое строение и оценка производительности карбонатных пород башкирского яруса, который был раскрыт рядом скважин на Опишнянском и Липоводолинском нефтегазоконденсатных месторождениях Днепровско-Донецкой впадины.

Проведены геолого-геофизические исследования и определены основные причины сдвижных процессов в урочище "Княж-Дворской". По результатам данных исследований предложен комплекс мероприятий по стабилизации сдвижных процессов в пределах заказника.

Рассмотрена проблема изучения причин низкоомности пород-коллекторов, факторов, которые ее обуславливают, и способов повышения точности измерений электрических методов исследования разрезов скважин. Проведены как лабораторные исследования кернового материала, так и непосредственно измерения в скважинах целого ряда нефтегазовых месторождений Украины. Установлено, что значительное влияние на результаты измерений удельного сопротивления оказывают химреагенты, которыми обрабатывается буровой раствор, минералогический состав и структурные особенности породы-коллектора. Предложены новые пути получения достоверной информации с помощью электрических методов исследования скважин.

Результаты электрических методов (ЭМ) исследований скважин не всегда можно использовать при оценке характера насыщения продуктивных пластов. В засисимости от поставленной геологической задачи и условий проведения геофизических исследований они могут играть как основную, так и второстепенную роль. Однако в большинстве случаев именно ЭМ в отличии от других позволяют выявить продуктивные пласты в поисковых скважинах. Рассмотрены причины низкоомности сложнопостроенных пород-коллекторов и приведена оценка характера их насыщения по данным электрического каротажа. Установлен ряд факторов, которые вызывают низкие значения ЭМ в процессе исследования скважин. Данная проблема рассматривается на примере исследования пород-коллекторов миоценовых отложений газоконденсатных месторождений Бильче-Волицкой зоны Карпатской нефтегазоносной провинции и визейских, турнейских и девонских отложений нефтегазовых месторождений Днепровско-Донецкой впадины.

Інформація про геологічну будову порід-колекторів дозволяє провести кількісну оцінку їх ємнісно-фільтраційних властивостей. Вивчено геологічну будову міоценових відкладів Більче-Волицької зони з використанням комплексного підходу, в основі якого лежить метод ртутної порометрії. Одночасно, побічно використано результати досліджень інших методів. Установлено головні фактори, які занижують колекторські властивості міоценових відкладів.

Розглянуто основні причини та досліджено чинники, що деформують електричні параметри нафтогазонасичених порід-колекторів. Розроблено критерії діагностики низькоомних порід-колекторів за результатами електричного каротажу.

Розглянуто основні причини та досліджено фактори, що деформують електричні параметри нафтогазонасичених порід-колекторів. Обгрунтовано взаємозв'язки електричної провідності та хімреагентів, які використовуються як домішки до бурових розчинів. Розроблено критерії діагностики низькоомних порід-колекторів за результатами бокового каротажного зондування і бокового каротажу.

Забезпечення енергетичного комплексу сировиною - запорука надійної та стабільної економіки будь-якої держави. Такому становищу сприяють постійні нові розробки у напрямку пошуку, розвідки та освоєнні родовищ корисних копалин. Досліджено розрізи нафтогазових родовищ за допомогою ядерно-геофізичних методів, а саме імпульсного нейтрон-нейтронного методу (ІННК). На прикладі газових родовищ Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції на основі теоретичних розрахунків та модельних побудов показано ефективність та достовірність виділення газоносних колекторів методом ІННК за умов низької мінералізації пластових вод.

Розглянуто проблеми геофізичних досліджень у процесі вивчення тонкошаруватих розрізів. Запропоновано методику застосування лінійного дискримінантного аналізу для виділення продуктивних пластів в тонкошаруватому розрізі. Дослідження, проведені на прикладі Орховицького газонафтового родовища, дозволяють оцінити ефективність виділення порід-колекторів з використанням даного математико-статистичного підходу.

Зазначено, що стандартні методики виділення в продуктивному розрізі газонасичених порід і визначення положення газонафтового контакту (ГНК) грунтуються на проведенні повторних вимірів стаціонарними або імпульсними видами нейтронного каротажу. Ефективність виділення газонасичених пластів за даними повторного нейтронного каротажу (ПНК) в теригенних відкладах залежить від багатьох чинників і буває дуже низькою. Ефекти впливу газу на нейтронний метод під час розформування зони проникнення часто співвимірні похибками вимірювань. Для виявлення даних ефектів необхідно використовувати спеціальні прийоми обробки даних ПНК. Розглянуто принципи визначення положення ГНК на нафтогазоконденсатних родовищах, приурочених до теригенних відкладів юрського горизонту західно-сибірської нафтогазоносної провінції.

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні та практичні положення з вирішення важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів у тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень у свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу родовищ Передкарпаття.

Описано стандартні методики визначення положення газорідинних контактів у теригенних відкладах на нафтогазоконденсатних родовищах Дніпрово-Донецької западини. Проведено аналіз ефективності застосування методів імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу та нейтронного гамма-каротажу під час контролю за зміною положення ГВК з метою запобігання обводненню продуктивних пластів.

Враховуючи те, що геологічні розрізи в межах нафтогазових родовищ України є досить складними, виникає необхідність впровадження нових сучасних технологій в інтерпретаційні системи обробки геофізичних даних. У зв'язку з цим, представлено новий методологічний підхід до виконання геолого-геофізичних досліджень розрізів свердловин з урахуванням особливостей їх літолого-стратиграфічної та тектонічної будови. Вперше запропоновано й аргументовано впровадження в практику геолого-геофізичних досліджень таке поняття, як "Літогеофізична товща", використання якого дозволяє достовірно виділити літолого-стратиграфічні межі в складно-побудованих геологічних розрізах.

Описано зв'язок тектонічних порушень з формуванням покладів нафти та газу та спосіб встановлення тектонічних порушень за результатами геофізичних досліджень свердловин, що дає змогу уточняти будову геологічних структур і прогнозувати наявність покладів нафти та газу.

Висвітлено інформацію про зародження планети Земля та початок життя на ній. Розглянуто фізичні поля, їх взаємодію між собою та вплив на навколишнє середовище. Проаналізовано зв'язок магнітного поля Землі та активності Сонця.

Тонкошарувата будова теригенних відкладів та неоднозначність матриці породи-колектора значно ускладнює вирішення питання визначення її фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру флюїдонасичення. Запропоновано новий підхід до вирішення цього питання. Обгрунтовано спосіб експрес-інтерпретації даних ГДС з використанням статистичних центральних моментів вищих порядків (асиметрія, ексцес), які розраховуються за каротажними кривими. Результати продемонстровано на прикладі тонкошаруватого розрізу дашавської світи Вижомлянського та Вишнянського газових родовищ Більче-Волицької зони.

Запропоновано українсько-французько-англійський (понад 15 тис. слів) словник геологічних, геофізичних і нафтогазопромислових термінів. Знайшли своє відображення такі наукові аспекти як загальна та газова геологія, польова та нафтогазопромислова геофізика, буріння розвідувальних і нафтогазовидобувних свердловин, розробка родовищ нафти та газу, нафтове обладнання.

Геологічні розрізи свердловин в більшості випадків представлені складно-побудованими літолого-стратиграфічними комплексами. Тонкошарувата будова неогенових відкладів та неоднозначність матриці породи-колектора значно ускладнює вирішення питання визначення її фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру флюїдонасичення. Діагностика порід, які виповнюють складнопобудовані геологічні розрізи, за результатами ГДС ускладнена і не завжди є ефективною, особливо під час оцінювання характеру насичення породи-колектора та визначення його фільтраційно-ємнісних параметрів. Запропоновано новий підхід до вирішення цього питання. Обгрунтовано спосіб експрес-інтерпретації даних ГДС з використанням статистичних центральних моментів вищих порядків (асиметрія, ексцес), які розраховуються за каротажними кривими. Проаналізовано геофізичний матеріал, одержаний в процесі дослідження неогенових відкладів, результати продемонстровані на прикладі тонкошаруватого розрізу свердловини N 5 Летнянського газового родовища. Одержані результати експериментальних та аналітичних досліджень можливостей використання моментів вищого порядку (асиметрія та ексцес) в процесі інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин із складною геологічною будовою підтвердили їх значущість та наукову новизну.